Мои Телевизоры

Поговорим о школе

Шумер против Египта

Бороды, наколки, качки

Обратно в мавзолей



Про Анну Герман

Про Анну Герман

Звичайно, під час радянської влади не могло бути й мови щоб ​​слухати якусь «аннугерман«, це було рішуче виключено з цілого ряду причин. Хоча я пам’ятаю як її пісні мало не щодня передавали по радіо і я малий не міг зрозуміти — чому «сади цвітуть лише один раз«, хоча точно знав що цвітуть вони щороку. Символістом я став дещо пізніше, вже в школі. Але ось на початку 2000-х послухав штук 10 її пісень і загалом навіть сподобалося, такий собі шансон (у нормальному сенсі цього слова), причому хоч національність її точно не ясна (чи то німкеня, чи єврейка), у неї типово польсько -чеська манера співу — вона як би намагається весь час співати на найвищій ноті на якій можна.

АГ ніколи не була своєю в Польщі (співала пісні російською!) І далеко не відразу стала своєю в СРСР. І доля у неї нещаслива — батька розстріляли в 1937-м, сама народилася в засланні, в якомусь смердючому узбецькому містечку, автокатастрофа, після якої вона заново вчилася ходити і смерть від раку в 46 років.

Джерело:

Budyon’s Official Site 

Рецензии

Техника

Статьи

Оперы