Мои Телевизоры

Поговорим о школе

Шумер против Египта

Бороды, наколки, качки

Обратно в мавзолей



Про фільм «Папа»

Про фільм «Папа»

Все-таки, що не кажи, а єврея нормально може зіграти тільки інший єврей. Тому в цьому фільмі і вийшло все так гармонійно. А взагалі, подивитися його варто, там дуже добре показано як робляться ці самі «талановиті євреї», я на таке по життю надивився, але народ чомусь не розуміє. Але все просто — упертість і посидючість. Поки гої грають і хуліганять, маленький Додік Шварц цигикає на скрипочці Чайковського. Ну а тому їде і поступає в московську консерваторію! Але головний мозок там все ж тато — старий Абрам, який по-тихоньку краде, живе в злиднях, але все бабки вкладає в навчання сина щоб виштовхнути його з брудного містечка. Звичайно, не все гладко, син виростає ненавидячи свого татуся (про це ще Отто добре написав), але кого це хвилює якщо мета досягнута? Євреї взагалі неперевершені майстри в досягненні тактичних цілей. В кінці, правда, Додік-скрипаль перетворюється на героя, а тато-Абрам потрапляє під Голокост. Хеппі-енду не виходить, це вам не америкоси. Отакої…

Джерело:

Про фильм «Папа» 

Tags:

Рецензии

Техника

Статьи

Оперы