Мои Телевизоры

Поговорим о школе

Шумер против Египта

Бороды, наколки, качки

Обратно в мавзолей



Про поляків

Про поляків

Отто Вейнингер говорив що серед кожної національної групи є свої євреї. Наприклад серед германців — англійці. А я ось скажу, що серед кожної групи є свої кавказці. І серед слов’ян це, швидше за все, поляки.

З одного боку їм ніяк не відмовиш в войовничості та особистому героїзмі, з іншого, їм не вдалося створити по справжньому велику, та й просто внутрішньо сильну державу. Ну і додамо сюди їх жахливі понти і гонор, схильність до титулів, звань. 90 тис. поляків увійшло з арміями Бонапарта в Росію. Додому не повернувся ніхто. Косцюшко був вождем американської революції. Домбровський — вождем паризької комуни, Бем — вождем угорського повстання. Ну а про Росію я взагалі мовчу. Купа революційних пісень — польського походження. Ключові люди в апараті революційного терору — Дзержинський і Меньжинский — поляки. А Варшавське повстання 1944 р.? Адже справа закінчилася тим, що німці вступили в переговори з повстанцями і виконали всі умови. Хто ще так «домовлявся»? Або ось Сталін — «грізний тиран», але коли поляки на чолі з Андерсом сказали йому що за СРСР воювати не будуть, він їх спокійно випустив всіх через Іран до англійців.

При цьому Польщу спокійно ділили 4 рази. При цьому польські армії використовували як затички й гарматне м’ясо той же Бонапарт або англо-американці, кидаючи їх на німецьку оборону під Монте-Кассіно. Та й зараз це начебто потужна на вигляд держава — яка не більш ніж барбос носить тапки за англо-американцями. Це при росіянах вони робили що хотіли. Німецькі народи такої розкоші їм не дозволяли ніколи.

Джерело:

Budyon 

Рецензии

Техника

Статьи

Оперы