Мои Телевизоры

Поговорим о школе

Шумер против Египта

Бороды, наколки, качки

Обратно в мавзолей



Про «свято 23 лютого»

Про «свято 23 лютого»

Само собою, я цей день ніколи не святкував і не буду святкувати, але все ж особистий історичний бекграунд пов’язаний з ним у мене є. Справа в тому, що коли я навчався в школі за часів СРСР, то існувала дика безглузда і незрозуміло ким заведена традиція — дарувати подарунки.  В даному випадку — дівчинки дарували хлопчикам. 8 березня, хлопчики — дівчаткам. Навіщо? Поняття не маю. Типу «майбутнім воїнам»? Може бути, але у нас вже до 7-8 класу було достатньо народу який твердо вирішив ні в яку армію не йти і посилено до цього готувався — збирав липові медичні ксиви. Загалом, патріотизму не додавалося анітрохи.

Щодо «первородства» цього свята, то в 1918 році саме в цей день «загони робітників» на чолі з товаришем Дибенко (трохи пізніше розстріляним) не стали стріляти в своїх класових німецьких братів, а вчинили правильно: кинули зброю і спринтерським темпом побігли від Нарви до самої Гатчини, а це вам, вибачте, не від Марафону до Афін бігти! Потім був підписаний Брестський мир і війна яка вбила мільйони на Східному фронті закінчилася.

Що ж до народу, особливо самців, то для них це всього лише ще один привід напитися!

Рецензии

Техника

Статьи

Оперы